угачувати

I (вга́чувати), -ую, -уєш, недок., угати́ти (вгати́ти), -ачу́, -ати́ш, док., перех.

1) Робити гатку, прокладаючи дорогу через болото чи багнисте місце. || Насипати греблю.

2) тільки док., у що, розм. З силою встромити якийсь гострий предмет у що-небудь; усадити. || також по чому. Ударити когось чим-небудь з усієї сили. || Влучити в що-небудь (кулею, снарядом і т. ін.). || безос.

II див. вгачувати I.